Ключовий запит мартин боруля найчастіше веде до комедії Івана Карпенка-Карого про те, як людина може “захворіти” на ідею статусу. Головний герой — заможний селянин Мартин Боруля, який прагне стати дворянином і довести всім, що він “не гірший”. Йому здається, що папери, титул і правильні знайомства автоматично дадуть повагу, а з нею — спокій у сім’ї та визнання в громаді.
Сюжет будується на смішних і водночас болючих ситуаціях: Боруля витрачає гроші на тяганину з документами, підлаштовує домашній побут під “панські” стандарти, тисне на дітей, аби вони відповідали його плану. Але чим більше він намагається “вписатися” у чужий світ, тим очевиднішим стає розрив між мрією та реальністю: дворянство не робить людину мудрішою, а гонитва за ним руйнує прості людські стосунки.
Комічність у творі не поверхнева: смішно, бо впізнавано. Автор показує, як легко підмінити гідність — зовнішніми ознаками “вищості”. І хоча дія відбувається в інший час, тема не застаріла: бажання виглядати “престижно” інколи так само змушує людей жити не своїм життям. Саме тому «Мартин Боруля» читається як жива сатира на марнославство і соціальні комплекси — з гумором, але з дуже серйозним підтекстом.
